“Усе замахало, але надія є” Марк Менсон

Судячи з назви, ця книга черговий екземпляр мотиваційної літератури, яка дасть нам пару нових правил, завдяки яких ми досягнемо успіху. Насправді, назва дещо оманлива. Ця книга є більш філософського спрямування. Недарма тут трішки згадуються Ніцше, Кант, Фройд, Ейнштейн, Платон. Піднімаються питання мотивації людської діяльності. Висвічується постійна боротьба розуму і серця(бажань).

Можливо ви прагнете створити свою релігію(ідеологію)? Може вас не задовільняють пануючі в суспільстві ідеологія і ви хочете впровадити свою з купою нових догм для новонавернених? Ця книга саме для вас. >>>Читати далі>>>>

Роберт Чалдині – Психологія впливу

Думаю усі стикалися з «попрошайками», які якимось чином умудрялися вибити якусь подачку з вас, навіть якщо ви не любити їм давати чи з продавцями які умудрялися продати вам щось за завищеною ціною чи взагалі непотрібну вам річ, а можливо з когось шахраї видурювали і справді значну суму. Якщо комусь цікаво як вони це роблять, то книга Роберта Чадлині «Психологія Впливу» саме для таких людей. Наткнувся я на книгу у книгарні «Є». Доволі непогана науково-популярна книга і головне легко читається. 366 сторінок здолав я менше ніж за два дні. Крім того автор не просто описує якісь спостереження чи випадки з життя, а й вказує на ґрунтовні наукові дослідження базовані на експериментах з набором відповідної статистики.

Дещо з того що запам’яталось найбільше:

Детальніше>>>>>

Вікіпедія як джерело інформації у сучасному світі

З розширенням вільної інтернет енциклопедії – Вікіпедії, вона відіграє все більшу роль на теренах інтернету. Навіть науковці почали користуватися її інформацією, не говорячи вже про студентів і простих користувачів. Проте використовуючи її не всі задумуються про достовірність інформації. В світі та в Україні вже прокотилося чимало скандалів пов’язаних з інформацією взятої із вікіпедії. То журналісти наводять помилкові дані на інтерв’ю, то деякі українські  «світила науки» пишуть книжки де десятки сторінок взяті з вікіпедії. При цьому до ляпів наведених там ще й додають свої.  Все це результат певної несвідомості основного загалу користувачів про власне Вікіпедію і інтернет вцілому. Крім того з учнівських років зараз навчаються копіювати інформацію не задумуючись про її зміст,  результатом  цього є низькопробні підручники і книги, невміння думати власною головою.

Дана стаття зовсім не має наміру критикувати Вікіпедію, а лише роз’яснити деякі нюанси використання інформації взятої з інтернету і з інших джерел. Власне сама вікіпедія не є якимось несистемним зібранням інформації. Вона має свої правила, критерії важливості статей і вчить своїх користувачів ретельно підбирати джерела інформації і базуватися лише на перевірених фактах. Якщо виявлять, що стаття просто скопійована звідкись її здебільшого видаляють.  Подібні  принципи існують і в науковому світі, проте не всі науковці цього дотримуються як і не всі дописувачі вікіпедії.

Вікіпедія – це відзеркалення проблеми достовірності інформації вцілому. Вони існували здавна, зараз же, ці проблеми поглибилися і відрізняти видумки від науково перевірених фактів непідготовленим користувачам доволі важко. Так завжди були  люди, які писали книжки аби написати і їх цікавить або галочка в біографії, або гроші за швидкий продаж книги. Зараз же їм це робити набагато легше, оскільки замість передруку певних текстів, вони можуть просто скопіювати його звідкись і вставити у свій майже нічого не змінюючи.  Такі книги взагалі небезпечно використовувати як джерела інформації, особливо ті які орієнтуються на успішні продажі, оскільки є своєрідним “ширпотребом”, де часто вільно поводяться з датами і фактами. Проте саме такі книги, на жаль, полюбляє читати загал. В інтернеті ж існує маса інформаційних ресурсів, які страждають від тих же проблем. Масові перекручення, вигадки та міфи – все це є результатом інформаційної ери. Тож людям потрібно розуміти як відрізняти справжні наукові факти від вигадок. Якщо говорити про Вікіпедію, то вона звичайно кращий ресурс інформації ніж дана література, проте і вона містить багато міфів і перекручень. Хоча помилки є навіть і в серйозних виданнях.

Те що піде дальше не стосується конкретного мовного розділу вікіпедії. Тобто це спільне як для української так і російської так і англомовної вікіпедій.

Подивимось на місце вікіпедії в сучасному інформаційному світі. Нижче наведена схема, вона дещо спрощена, але це ж не для наукової дисертації то ж ми простимо деяку вільність.

Зразу ж потрібно зауважити, що усі джерела інформації мають певний рівень достовірності. Найбільш достовірні наукові джерела, хоча і в них можуть бути помилки, а найменш достовірною переважно є масово доступна інформація. Вікіпедія ж знаходиться десь посередині.  За правилами Вікіпедії, статті в ній повинні базуватися на джерелах з правої частини схеми. Проте завжди знаходяться ті, які забувають про це і базуються на неперевіреній інформації. Плюс є ті хто спеціально вносить певні неточності. Проте такі ж недоліки притаманні і найсерйознішим енциклопедіям світу.

Співтовариство вікіпедистів намагається постійно удосконалювати вікіпедію і виправляти неточності, проте вони завжди будуть і це потрібно розуміти. Взагалі на мою думку Вікіпедія набагато кращий ресурс ніж різні сайти з інформацією сумнівної якості. У Вікіпедії все ж  намагаються перевіряти інформацію. Особливо якщо статтю у Вікіпедії довели до  рівня доброї або вибраної, то можна з впевненістю казати, що дана стаття уже більш менш достовірна і навіть наближається до рівня достовірності авторитетного джерела.

Проте слід зауважити хто може користуватися текстом вікіпедії, а кому слід остерігатися. Насправді на схемі наведеній вище можна було б  паралельно  «Достовірність інформації» написати «рівень освіченості користувачів», оскільки досвідчена людина читає переважно більш достовірну інформацію, менш освідченні читають “ширпотреб”, тобто засідають на сайтах з повідомленнями про НЛО, інопланетян, ожилих динозаврах і т.п.  Якщо говорити про вікіпедію, то вона добре підходить для більшості користувачів інформації як джерело для розширення кругозору. Якщо ви просто хочете почитати щось написане більш-менш простою мовою, то вам до вікіпедії. І якщо ви студент, то ви також можете скористатися інформацією вікіпедії. Це набагато краще ніж користуватися інформацією з нашвидкуруч скомпонованих незрозуміло ким та звідки сайтів та готових рефератів. Проте якщо ви шукаєте інформацією з науковою метою, то Вікіпедія може слугувати для вас лише як загальним довідником інформації, певним допоміжним вказівником, оскільки містить дуже багато інформації для роздумів, але вона не повинна бути тим на чому грунтується ваша робота. Хіба що ваша наукова дисертації досліджує власне саму енциклопедіюJ   Особливо вище вказане стосується істориків. Не варто сильно покладатися на точність викладених фактів і варто їх перевіряти по джерелах вказаних у Вікіпедії та по інших можливих джерелах.

Взагалі вікіпедія зараз виступає як своєрідне зібрання знань. Відображення всіх тих знань, що накопичилась у світі. І в цьому її роль незаперечна.  А в деяких випадках вона перетворюється і в значно більше. Наприклад, українська вікіпедія, поступово перетворюється на один з ресурсів, який консолідує українців різних поколінь і це власне з одних способів пропаганди української культури.  Крім того оскільки вона орієнтується на встановлені норми української мови та на офіційний правопис, тож багато мовних проблем, зокрема з термінологією, неузгодженостей в правописі 2007 року випливають саме при написанні статей у вікіпедії. Тож навіть для мовознавців – це може бути доволі ґрунтовним колодязь інформації.

Ряд науковців посилаються на інформацію у Вікіпедії, але роблячи це потрібно пам’ятати, що вікіпедія постійно змінюється і факту на який посилається людина може не бути через місяць. Вийти з ситуації можна, наприклад, вказавши коли взята та чи інша інформація. Вікіпедія зберігає усі проміжні версії статей від початку створення, тому можна запросто подивитися як виглядала стаття вчора, після вчора чи рік назад. Проте все ж краще базуватися на первинних джерелах.

Вікіпедія прекрасний проект і це один із прикладів того, як лише на ентузіазмі можна створювати справді колосальні речі. Навіть політики уже починають звертати увагу на вікіпедію у своїх виступах та висловлюваннях. Потрібно просто  пам’ятати, що вона відображає не тільки наші знання, але в неї пробираються час від часу і загальноприйняті міфи та викривлення. Хоча як я вже казав, це стосується будь-якого джерела інформації.